Локачинський район, с. Павловичі ЗОШ І-ІІІ ст.

нерода оксана в’ячеславівна – вчитель англійської мови.

у 2-му класі англійську вчать у рухах

    іноземна мова в сучасному світі є засобом спілкування у різних сферах життя. тому освоєнню цього предмета в школі надається особливе значення. а у 2002 році було введено обов’язкове вивчення іноземної мови з 2-го класу в усіх загальноосвітніх школах.

    коли учні починають вчити іноземну мову, жоден вчитель не може поскаржитись на відсутність зацікавленості цим предметом. завдання педагога – досягти того, щоб цей інтерес залишався постійним і стійким.

     проблема підвищення ефективності навчання вимагає від учителя нового підходу до її розв’язання, розробки більш досконалих організаційних форм і методичних прийомів навчання, розвитку вміння учнів працювати самостійно, акцентуючи увагу на активній діяльності. одним із найважливіших методів на по-чатковому рівні, які допомагають успішно вчити іноземну мову, є розроблений волинськими авторами с. в. гунько та 3. в. коновалюк метод асоціативних символів, результат їх праці – навчальний посібник „граючись, вчимось”, мета якого – зробити процес вивчення іноземної мови багатим, цікавим і захоплюючим. завдяки методистові відділу освіти райдержадміністрації валентині луньовій, у нашому районі за цим посібником працюють вчитель зош і-ііі ступенів села старий загорів людмила шульгат та вчитель павловичівської зош і-ііі ступенів оксана нерода, з якою я й спілкувалася.

    за словами оксани нероди, дослідження дитячих психологів показали, що діти дошкільного віку 80 відсотків знань, вмінь та навичок здобувають через ігри, а запам’ятовують лише 10 відсотків того, що читають, 20 відсотків того, що чують, зо відсотків того, що бачать, 50 відсотків того, що бачать і чують одночасно, 70 відсотків того, що говорять, 90 відсотків того, що роблять і говорять одночасно.

   – мовний матеріал другокласники засвоюють мимовільно, систематичне повторювання – основа формування лексичних одиниць, – говорить оксана в’ячеславівна. – відомий психолог-лінгвіст наом хомський зазначив, що „ми народжуємось зі здатністю засвоювати будь-яку мову швидко й без проблем і зберігаємо цей талант приблизно до 11-12 років. для правильної організації навчання необхідно враховувати фізіологічні та психо-логічні особливості, які притаманні дітям молодшого віку: конкретне мислення, увага, швидка втомлюваність, здатність добре запам’ятовувати те, що їм цікаво, потреба гратись та рухатись, велика схильність до імітацій. тому для того, щоб досягти бажаного успіху, ми повинні навчати школярів другій мові через „життєвий досвід”.

на думку педагога, саме використання методу асоціативних символів дає таку можливість. це єдиний можливий метод „живого” викладання, в основу якого закладений природний спосіб засвоєння лексики через „життєвий досвід”, без зазубрювання лексичного матеріалу.

    метод ас – це мова рухів, жестів, міміки, мова нашого тіла, кодова мова уявлень та асоціацій. слово – це звуковий образ, що використовується для вираження того, що ми бачимо, думаємо або відчуваємо. цей метод є дуже ефективним способом розкриття значення слів для дітей-початківців, оскільки він дає змогу уникнути довгих пояснень рідною мовою, так і мовою, що вивчається. автоматично зникає потреба в перекладі лексичних одиниць, що максимально прискорює процес навчання, привчає учня мислити відразу іноземною мовою, сприяє вільному та легкому засвоєнню нових слів, створює мовне середовище. – метод асоціативних символів звільняє дітей та вчителя від постійного нудного заучування нового лексичного матеріалу, – розповідає про свою роботу педагог. – школярі виконують рухи, обігрують лексичний матеріал, показують жестами, виконують пантоміму. їм все зрозуміло, тому що мова й рухи переплітаються. в результаті такого навчання забезпечується свідоме вивчення та водночас мимовільне запам’ятовування нових лексичних одиниць, створюється атмосфера гри.

    протягом заняття діти працюють не над однією темою, а над трьома-чотирма, які перебувають на різних стадіях опрацювання. метод ас дає змогу вчителю в багатьох ситуаціях замінити наочність, на використання якої потрібно затратити певний час, хоча використання останньої – незамінна складова навчального процесу.

    розповідаючи про авторів підручника світлану гунько та зою коновалюк, оксана нерода зазначила, що вони зібрали, створили та систематизували великий об’єм інформації. їхній творчий потенціал, невичерпна енергія, запал до всього нового та кращого не залишать нікого байдужим.

    – світлана віталіївна та зоя віталіївна постійно підтримують контакт з вчителями, щоб врахувати та прислухатись до всіх побажань щодо створення ще більш ефективного та якісного підручника, а тим педагогам, які побоюються розпочинати навчання діток з використання елементів ас, нададуть методичну допомогу, проконсультують, порадять та просто допоможуть повірити в себе, – відмітила оксана в’ячеславівна.

    результатом роботи з використання методу асоціативних символів можна вважати навіть те, що раніше, працюючи лише за підручником горець та щупак, чули постійні нарікання батьків про нерозуміння підручника ні ними, ні їхніми дітьми. а нині є можливість тісно співпрацювати з батьками, спілкуватись з ними, враховувати їхні побажання, та обговорювати це з авторами книги. ось лише рядки з окремих відгуків про навчальний посібник: „спочатку було лячно: як син зможе опанувати стільки матеріалу? але урок за уроком, тема за темою, сторінка за сторінкою і у дитини поступово розвивались логічне мислення, пам’ять. коли син був уважним на уроці, то вдома було легше працювати над закріпленням вивченого матеріалу.

    за допомогою методу асоціативних символів, дитина поринала у світ гри, забезпечуючи цим мимовільне запам’ятовування нових спів, речень” (тамара люба); “це дуже хороший підручник для вивчення англійської мови. за ним легко і цікаво вчитись. бачу, яку цікавість до предмета виявляє донька” (паламарчук).

   при тісній співпраці „автор – вчитель – учні – батьки” дійсно можна отримати бажаний результат. а якщо діти та батьки задоволені, то що ще треба педагогам для їхнього вчительського щастя?

ірина романюк

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *