МАС – сучасна інноваційна здоров’язбережувальна технологія вивчення англійської мови у ДНЗ

         Циплюк аліна миколаївна – аспірантка ii року навчання спеціальності 13. 00. 09 – «теорія навчання» кафедри педагогіки дошкільної та початкової освіти східноєвропейського національного університету  імені лесі українки; керівник гуртка англійської мови днз №40 м. луцька

        актуальність вивчення англійської мови на сучасному етапі обумовлена низкою чинників: глобалізацією (розростання комунікаційних та інформаційних мереж), розвитком інформаційних технологій (у всесвітній мережі інтернет 80% інформації зберігається саме цією мовою), зміною у світовому геополітичному порядку внаслідок розпаду радянського союзу,  курсом нашої країни на європейську інтеграцію, який відкриватиме можливості для економічної, політичної, наукової, культурної та соціальної співпраці наших громадян з країнами європи.

       якщо ми хочемо жити в сучасній європейській високорозвиненій державі, мати доступ до передових знань та їх поширення (більш, ніж 90% відсотків авторитетних наукових журналів у світі, друкуються англійською мовою),  нам не обійтись без знання іноземних мов, зокрема англійської, яка вже давно вийшла за рамки « імперської британської – англійської» і поступово перетворюється на глобальну англійську як явище, що дістало назву «глобіш» (globish) – стандартна світова розмовна англійська, якою володіють ті, для кого вона є другою» [5].

        реалії життя показують, що у складних ринкових відносинах, досягти успіху та визнання може лише інтелектуально та морально розвинена, ерудована, здатна до креативу у своїй діяльності людина. тому правомірною є потреба залучення громадян до однієї з мов міжнародного спілкування вже у дошкільному віці, який є золотою порою розвитку особистості і часом, коли формується більшість ментальних здібностей, відбувається стрімкий фізичний та психічний розвиток. сформовані у цей період якості, навички та вміння особистості стають основою життєдіяльності у майбутньому.

       саме тому, найбільш сприятливим періодом для вивчення іноземної мови – є дошкільний вік (3 – 6/7 років). як у вітчизняній (л. виготський, с. рубінштей), так і в зарубіжній психології (т. еліот, дж. брунер, в. пенфільд, р. робертс, б. уайт) є дані про те, що дитина опановує іноземну мову легше, ніж дорослий.

        і цьому є наукове підтвердження. результати експериментів м. зорандія, о. негвицької, дослідників сша, канади та інших країн свідчать про підвищення рівня розвитку вербального інтелекту сучасних дошкільників. діти третього тисячоліття помітно відрізняються від своїх попередників. психологи, педагоги та й самі батьки відзначають їх надзвичайну обдарованість. дослідження останніх років виявили значні зміни функціональної асиметрії мозку дітей. у нової генерації формується багатомірне нестандартне мислення. таке явище називається амбіцеребральністю – здатність правої і лівої півкуль мозку паралельно або одночасно здійснювати переробку інформації [6]. їм властива підвищена активність, високий рівень інтелекту, індивідуалізм, самостійність, емпіричний шлях здобуття знань (погано реагують на пасивне навчання та зубріння).

        такі фактори на думку психологів є важливими аргументами на користь запровадження іноземної мови у дошкільних навчальних закладах.

       як зазначається у базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «я у світі», яка є третьою складовою нормативних документів та науково-методичних матеріалів, пов’язаних з модернізацією змісту дошкільної освіти в україні, «вивчення іноземної мови не лише розвиває індивідуальні мовленнєві здібності дитини, а й створює передумови для вивчення нею в майбутньому інших мов, спрощує їй життя в багатонаціональній державі та світі, сприяє соціалізації дошкільника, формуванню його особистісної культури та розвиває психічні процеси» [1, с. 365].

       володіння іноземними мовами є базою для інтелектуального та особистісного зростання, розширює світогляд, сприяє духовному розвитку особистості.

       проте, існує чимало негативних відгуків про доцільність навчання іноземної мови в дошкільному віці, оскільки це може спровокувати перевантаження психіки дитини незнайомою інформацією чи її надмірним о’ємом, викликати втому, що негативно позначається на здоров’ї вихованців та їхній подальшій мотивації щодо вивчення іноземної мови.

       нажаль, незважаючи на достатню кількість методичного та технічного супроводу, доступу до новітніх інформаційних технологій,   вищезазначені явища все ж  мають місце у практиці навчально-виховного процесу дошкільного закладу взагалі, та на заняттях з іноземної мови зокрема. мотиваційна готовність педагогічних кадрів до роботи в інноваційному режимі залишається на досить низькому рівні.

        у багатьох дошкільних закладах діти навчаються і виховуються за старою інформаційною моделлю, без застосування сучасних інноваційних технологій , які  сприяють не лише  розвитку інтелектуальної сфери, а й формуванню, зміцненню та збереженню здоров’я.

       спостерігаєтся відсутність інтеграції занять з фізичної культури із  заняттями інтелектуальною діяльністю. на заняттях не проводяться фізкультхвилинки, вправи на розвиток дрібної моторики (пальцеві ігри, імітаційні та мімічні вправи), відсутні динамічні паузи, що перешкоджає активній аналітико-синтетичній діяльності мозку, результатом чого є погане засвоєння знань та низький рівень інтелектуального розвитку [4, с. 8].

       дослідження в галузі психофізіології (н.  введенський, і. павлов, і. сеченов,  а. ухтомський та ін. ) констатують той факт, що процеси мислення і м’язових зусиль у дитини не віддільні одне від одного. рухова активність для дитини дошкільного віку – це абсолютна умова її повноцінного фізичного, психічного і розумового розвитку. більш того, видатні вчені – основоположники вітчизняної психофізіології і. м. сеченов, і. п. павлов, н. а. берштейн, аргументовано показали: рух – це не тільки і не стільки фізичний, скільки мислетворчий акт [2, с. 10].

       доктор психологічних наук в. кудрявцев зазначає: «для ребенка дошкольного возраста самое главное – это образное движение, в котором проявляется воображение». чим більше ми від народження заохочуємо дитину рухатися, тим швидше відбувається формування мозку, його вищих відділів, що позитивно впливає на розвиток мовлення, адже моторні зони знаходяться поруч з мовленнєвими.   

       проблема в тому, що не усі методики вивчення іноземної мови та керівники гуртків враховують цей факт. досить часто на заняттях дошкільники перебувають у статичному положенні, на зразок традиційного шкільного уроку, що суперечить психофізіологічним особливостям їхнього розвитку та є неприпустимою помилкою в організації та побудові заняття з англійської мови.

       у наш час значний інтерес у працівників днз викликала авторська програма вивчення англійської мови для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку укладена з урахуванням методу асоціативних символів (мас) світлани віталіївни гунько,  яка відзначається стрункістю структури, логікою та послідовністю викладу матеріалу.  у змісті програми реалізується головна мета навчально-виховної діяльності – гармонійний розвиток особистості дошкільника.

       під час навчання дітей дошкільного віку необхідно враховувати їхній інтенсивний фізичний та психічний розвиток, який реалізується угрі, що є провідною діяльністю на даному віковому етапі. поєднання інтелектуально-лінгвістичної діяльності з інтенсивним розвитком рухово-кінестетичної сфери дитини лягло в основу методу асоціативних символів. мас – це органічне поєднання рухів, жестів, міміки з грою, учасниками якої виступають як педагог, так і вихованці. це кодова мова уявлень та асоціацій [3, с. 3]. так, за словами а. ейнштейна, “уява є важливішою за знання, бо знання має межі. тим часом уява охоплює все на світі, стимулює прогрес і є джерелом його еволюції”.

       заняття з мас – це завжди цікаве та захоплююче дійство, під час якого діти стрибають, плавають, бігають, танцюють, зображують тварин, рослин, меблі, транспорт та багато інших предметів та явищ природи. це унікальна методика, в основу якої покладено закони дитячого розвитку, і водночас дуже проста у використанні для педагогів-початківців, та для самих вихованців. з першого погляду здається досить дивним, як можна жестом зобразити, наприклад, ліс або джунглі. але це тільки на перший погляд. дуже швидко все стає зрозумілим та легким.

        рухова діяльність сприяє розвитку системи аналізаторів, активізує роботу органів чуття, прискорює розвиток мовлення, допомагає формуванню розумових дій. зображуючи різноманітні предмети, дії та явища, граючи цікаві ігри та фізкультурні хвилинки діти перебувають у динаміці, що попереджує втому та нервово-психічне виснаження, а отже сприяє здоров’язбереженню дошкільників. це є істотною перевагою мас, над іншими методиками.

       девіз даної програми – граючись учимось. гра – провідний вид діяльності дітей дошкільного віку, активна форма пізнання дійсності. гра завжди пов’язана з ініціативою, вигадкою. на заняттях з англійської мови, котрі побудовані за методом асоціативних символів, завжди можна почути вірш, пісню, загадку, казку, помандрувати в зоопарк або чарівний сад. така діяльність активізує позитивні емоції дітей: радість, захоплення, подив, а також формує  мотиваційний та діяльнісний компоненти. отже дитина вчиться радісно та охоче, що підвищує працездатність та  здоров’я.

       пріоритетними принципами, репрезентованими у програмі є такі: активності, природовідповідності, ритмічності у зміні форм, станів, системності, послідовності, наступності, науковості, доступності, розвиваючого навчання.

       це програма не просто нового, а й відкритого типу, яка відповідає вимогам сучасності та відкриває педагогові шлях до власної творчості, самореалізації та самовдосконалення.

       на відміну від традиційних програм у минулому названа програма орієнтує на цілісний, аксіологічний, діяльнісний, особистісно-орієнтований, творчий підхід до розвитку дошкільника, а головне – вона відповідає психо-фізіологічним особливостям дитячого розвитку, позитивно впливає на фізичний та психічний стан дошкільнят й сприяє формуванню, збереженню та зміцненню здоров’я дитини, що є запорукою успіху її подальшої успішної життєдіяльності.

список використаних джерел

1. базовий компонент дошкільної освіти україни: науковий керівник: а. м. богуш, дійсний член напн україни, проф. , д-р пед. наук. ; ― к. : видавництво, 2012. – 26 с.

2. базарный в. ф. психофизиология развития и регресса/ в. ф. базарный.  – м. : пульс, 2009.

3.  гунько с. в. , гусак л. є. , єфіменко о. і. , стадник н. р. англійська мова для дітей молодшого шкільного віку загальноосвітніх навчальних закладів за методикою асоціативних символів/ с. в  гунько, л. є. гусак, о. і  єфіменко, н. р. стадник    – луцьк: дп «волинські старожитності», 2011. – 104 с.

     4.  денисенко н. освітній процес має бути здоров’язбережувальним/ нінель федорівна денисенко //   дошкільне виховання. – 2007. –  № 7. – с. 8 -10.

5. Http: //osvita. Ua/languages/article/6794/

6. Http: //visnyk-psp. Kpi. Ua

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *